Моє дослідження

Анотація на хоровий твір"Розлилися води" Людмили Шукайло

Шукайло Людмила Федорівна відома не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Її твори постійно звучать в концертах, на міжнародних фестивалях сучасного мистецтва, на авторських вечорах і зустрічах із слухачами в багатьох містах і країнах.

   Біографія Людмили Федорівни, яка народилась 26 грудня 1942 року у місті Верхня Салда Свердловської області, розпочалася в сім’ї інженера та оперної співачки. В 1961 році вона закінчила Харківську музичну десятирічку. Навчалася у самих відомих педагогів, корифеїв харківської школи, до того ж відразу по трьох спеціальностях: у класі фортепіано у Р.С.Горовиць, на теоретичному відділі у І.Н.Дубініна, а композицією вона займалась у Л.Н.Булгакова. Після школи Шукайло  вступила в Харківський інститут мистецтв і закінчила його як піаністка і композитор у ведучих професорів А.Лунца по фортепіано і відомого композитора В.Нахабіна. Вона стала майстром своєї справи і як викладач гармонії, і як блискуча піаністка, і як високопрофесійний композитор.

   У творчому доробку Людмила Шукайло багато творів різних жанрів. Серед них є масштабні складні полотна: Симфонія для струнного оркестру, Сюїта для камерного оркестру, концертино для скрипки, концертино для кларнета, два фортепіанних концерту, чудова хорова музика. Багато часу Шукайло приділяє музиці для фортепіано.

  Але, напевно, її улюблені  виконавці – діти.  Вона вміє найти живі музичні образи навіть для самих маленьких початківців-музикантів. В роки своєї молодості Людмила Шукайло щорічно брала участь у Тижнях дитячої музики. Говорять, що для дітей потрібно писати так само, як для дорослих, тільки набагато краще. І Шукайло це блискуче вдається. Не випадково за створення музики для дітей та юнацтва Людмила Шукайло в 2010 р. була удостоєна  премією ім. Віктора Косенка.

Чудова виконавська обдарованість, вільне володіння інструментом дало Людмилі Шукайло можливість користуватися самими складними технічними прийомами фортепіанної гри і створювати блискучі віртуозні п’єси.

До таких відносяться обов’язкові твори для учасників І - ІІІ міжнародних  конкурсів Володимира Крайнєва, написані Л. Шукайло на замовлення маестро Крайнєва. Вони і сьогодні входять до репертуару багатьох концертних програм піаністів.

У доробку композитора є і хорові твори. Кантата «Пори року» на тексти українських народних пісень для хору дівчат – це один із самих популярних творів Л. Шукайло.

Кантата неодноразово звучала на фестивалях, концертах, конкурсах в Україні, Польщі, Грузії, Норвегії, Франції. У Києві її постійно виконує хор інституту мистецтв Київського національного педагагічного університету імені М. Драгоманова. Серед новий творів Шукайло – хоровий концерт на духовні тексти для хору хлопчиків.

Людмила Шукайло не тільки відомий композитор, і як педагог. Вона заслужений діяч мистецтв України, член Союзу композиторів, лауреат престижних премій імені  В.С.Косенка, імені С.С.Богатирьова.

Серед її випускників більше 20  лауреатів різноманітних композиторських конкурсів. Численні вихованці стали широко відомими музикантами. Серед них: Леонід Десятников, Ольга Вікторова, Олександр Щетинський, Антон Лубченко.

Серед музичних жанрів для дітей у творчості Людмили Шукайло важливе місце посідає пісенно-хорове мистецтво, що зумовлено насамперед особливим значенням цього виду творчості загалом в українській художній культурі.

Найвищою нагородою творчості Л. Шукайло є любов і повага колег, учнів та захоплених шанувальників, які завжди з цікавістю чекають нових зустрічей з музикою Людмили Федорівни.

Відомості про жанр кантати.

  В останній третині ХХ ст. пожвавився інтерес композиторів до традиційних жанрів вокально-хорового виконавства, зокрема до кантати як  форми пісенно-хорового вираження музичних образів.

В музичному словнику, термін кантата  (італ. cantata, від лат. canto — співаю) — твір урочистого  або лірико-епічного характеру, який складається з декількох закінчених номерів, виконується співаками-солістами,  хором у супроводі оркестру і призначений для концертного виконання.

Зустрічаються кантати урочистого, радісного, ліричного, скорботного, розповідного характеру. Вони поділяються на світські та духовні (релігійні). Зазвичай кантата складається із оркестрового вступу, арій, речитативів і хорів. Кантата близька до ораторії, відрізняється від неї меншими масштабами, відсутністю драматичної розробки сюжету, переважно камерним характером. Кантата виникла в Італії в першій половині XVII століття. Термін кантата вперше використав у своїй збірці «Кантати та арії на сольний голос» (1620) італійський композитор Алессандро Ґранді. Початково цим терміном позначали твори, які протиставлялися «сонатам» — інструментальним творам.

Серед українських композиторів кантати створювали М. Вербицький — «Заповіт»,  М. Лисенко — «Б'ють пороги», «На вічну пам'ять Котляревському», «Радуйся, ниво неполитая»; Д. Січинський — «Лічу в неволі», «Дніпро реве»; К. Стеценко «Шевченкові».

Жанр «дитячої» кантати достатньо широко представлений у доробку вітчизняних композиторів останньої третини ХХ ст. Провідна тематика тут спрямовується на розкриття образів природи. Це – «Місяць за місяцем»                    М. Завалішиної для дитячого хору з оркестром на тексти Н. Забіли (1959), «Сміється джерело» Я. Верещагіна (сл. В. Морданя), «Пори року» для дитячого хору із симфонічним оркестром Д. Куценка, камерна кантата «Весняні вірші» на народні тексти Ю. Гомельської, «Весна» для дитячого хору і камерного оркестру (сл.            Д. Чередниченка) і «Пори року» в першій редакції для сопрано, баса, читця та фортепіано, у другій – для дитячого хору без супроводу на народні тексти Л. Дичко, «Весна» на вірші російських поетів для дитячого хору та двох флейт І. Голубова, «Сонце-Ярило» для дитячого  хору Ю. Шевченка  (сл. Т. Кокоші). Кантата «Пори року» Л.Шукайло для дитячого хору без супроводу написана в 1993 році. 

ІДЕЙНО-ХУДОЖНІЙ ЗМІСТ ТВОРУ

Інтерпретація теми «чотири пори року» не нова в хоровому мистецтві. Подібні цикли створювали Л.Дичко («Чотири пори року»), Б.Фільц («Від льоду до льоду»), Б.Флис («Пори року»), І.Щербаков, Т.Стасюк.

Найважливіше місце в подібних аранжуваннях посідають композиції на фольклорній основі за народно - поетичними текстами. Календарно-обрядова поезія – це цикл фольклорно-пісенних творів, зміст і виконання яких з доісторичної давнини пов’язані з річним народним відліком часу – народним обрядовим календарем. До нього належать: колядки, щедрівки, посівання (новорічні віншування), риндзівки (рогульки), веснянки (гаївки), русальні (троїцькі, петрівчані, царинні), купальські (собіткові), обжинкові пісні.

В українській системі виховання споконвіку використовувалися фольклорні тексти, які є справжнім джерелом людської мудрості, виразником народного світогляду, скарбницею національної духовності. Значну їх частину становить дитячий фольклор. Поняття «дитячий фольклор» увійшло до науки порівняно недавно. Проте новизна терміну не пов’язана з пізнім походженням цього виду фольклору. Відповідним фольклорним текстам притаманна глибока старовина.

Дитячий фольклор — це сукупність зразків усної народної творчості, яка складається із класичних та сучасних фольклорних форм і функціонує у дитячому середовищі або виконується спеціально для дітей.  Коріння багатьох форм дитячого фольклору має глибоку історію. Серед них заклички і примовки, мабуть, найстародавніші. Вони народжені язичницькою вірою у всемогутні сили природи і мають на меті використати магію слова для того, щоб викликати благотворний вплив природних стихій або попередити їх згубну силу. Кожна природна стихія, кожне природне явище відобразилися в них як чудова сила, до якої зверталися з проханнями про врожай, благополуччя, процвітання.

Заклички — це невеликі пісеньки, призначені для виспівування групою дітей. Всі явища і сили природи функціонують у закличці як живі істоти. Дитина сама вступає з ними в контакт, змову: сонце просить про щедре літо; грім — не лякати худобу; дощ — поливати. Усі явища природи мають закріплені за ними ласкаві імена — сонечко золоте, весна красна, червоне літечко. Закличка створює в дитині віру у важливість і значущість слова. Ця віра зміцнюється самою дією заклинання.

Примовки — невеликі вірші з двох-чотирьох, рідко восьми рядків. Це барвисті, яскраві словесні картинки, що становлять світ повсякденних вражень дитини: все те, що оточує її в будинку, у дворі, на вулиці. Предмети домашнього ужитку і господарства, роботи в будинку, в дворі і в полі змальовані гранично стисло, тільки у визначальних рисах. Примовки позбавлені описовості й моралі. Слово в них передає звук, рух, колір, об’єм і навіть смак. У багатьох примовках предмети і дії ніби зміщені щодо реальності, дещо незвичайні, трохи безглузді. У цьому жанрі виражаються переживання та емоції: радість, щастя, захоплення, захват, здивування тощо.

           «Розлилися води» — це гра-хоровод із звуконаслідуванням. Звертаючись до птахів під час весняного й осіннього перельоту, дитина вчиться розрізняти в повсякденних буднях це дивовижне природне явище, починає сприймати його як подію, підлаштовує звуки своєї мови під пташиний щебет і крик:

Розлилися води на три броди
           Приспів:
        Гей! Діти-квіти, весна-красна, зілля зелененьке.
        Ку-ку, ку-ку, ку-ку, ку-ку. 

        Що в першому броді зозуленька кує.
           Приспів
        Гей! Діти-квіти, весна-красна, зілля зелененьке.
        Ку-ку, ку-ку, ку-ку, ку-ку. 

        Що в другому броді соловей щебече.
           Приспів
       Гей! Діти-квіти, весна-красна, зілля зелененьке.
       Тьох-тьох, тьох-тьох, тьох-тьох, тьох-тьох. 

     

 Що в третьому броді сопілонька грає.
           Приспів
       Гей! Діти-квіти, весна-красна, зілля зелененьке.
       Ду-ду, ду-ду, ду-ду, ду-ду. 

  

 Ігри з піснями та хороводами – дуже давні за походженням, колись вони  були частиною весняного календарного обряду і тому ще сьогодні  подекуди виконуються саме на весні. Такі ігри мали символічний характер, повинні були сприяти приходові весни, гарному врожаєві. Пісні у хороводних іграх прості, легкі для запам’ятовування. Цьому є підтвердженням і пісня-гра «Розлилися води» Л.Шукайло. Автор використала фрагмент народного тексту і створила хоровий твір